Практичне пояснення
Аустенітні сталі A1–A8
Аустенітні сталі не гартують термічно; міцність кріплення зазвичай отримують холодною деформацією. Після холодного формування можлива залишкова магнітність.
- A2 — основна універсальна нержавіюча сталь для кріплення
- A4 містить молібден і краще працює в багатьох хлоридних середовищах
- A8 — високолегована сталь приблизно з 6% Mo для особливо агресивних середовищ
- A2L/A4L мають низький вміст вуглецю для зниження ризику міжкристалітної корозії
Практичне пояснення
Температура та структура
Аустенітне кріплення може застосовуватись за дуже низьких температур, але конкретну межу задають форма виробу й стандарт. Мартенситні сталі гартуються, завжди магнітні та зазвичай поступаються аустенітним за корозійною стійкістю.
- Аустенітні сталі: орієнтовно до −196 °C; для гвинтів із головкою діють окремі обмеження
- Мартенситні, феритні й дуплексні сталі: орієнтовно до −40 °C
- Стан поверхні та пасивація впливають на корозійну стійкість
Таблиця 1
Практичне призначення аустенітних груп
| Група | Коротка характеристика | Обмеження |
|---|---|---|
| A1 | Поліпшена оброблюваність | Нижча корозійна стійкість через підвищений вміст сірки |
| A2 | Універсальне кріплення | Не для сильних хлоридних і окиснювальних середовищ |
| A4 | Молібденова кислотостійка група | Не автоматично придатна для басейнів і морських споруд |
| A5 | Стабілізований аналог A4 | Потрібна перевірка середовища |
| A8 | Висока стійкість до точкової, щілинної та корозії під напруженням | Перевіряти вимоги конкретної споруди |